Неринкові умови співпраці, що склалися через значне відтермінування платежів за поставлену виробниками продукцію, роками турбують український бізнес. Як ефективніше організовувати роботу з торговими мережами, на круглому столі обговорювали представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, представники аналітичних центрів, виробників молока, хлібобулочних виробів, аграрної продукції, напоїв, м’ясної продукції, морепродуктів тощо.
 
Учасники обговорення зазначили, що в Україні склалася ситуація, коли у певних регіонах спостерігаються прояви превалюючої ринкової сили окремих торгових мереж.  Користуючись таким становищем, вони нав’язують агровиробнику чи переробнику невигідні йому умови співпраці. Питома вага торговельних мереж в загальних обсягах продажу харчових продуктів в Україні станом на 1 липня 2021 року складає понад 70%.
 
Такі торгові мережі безпідставно відтерміновують розрахунки за отриману продукцію. Часто виробник змушений чекати кошти за свій товар протягом 90, а то і 120 днів (а фактично оплата може надійти виробнику і на 160 день), що призводить до постійного дефіциту обігових коштів у нього. Для торговельних мереж у свою чергу ці кошти стають безвідсотковим кредитом, яким вони користуються протягом необхідного їм часу.
 
Через це українські виробники, які створюють робочі місця та виробляють продукцію із значною доданою вартістю, стають неконкурентоспроможними по відношенню до іноземних постачальників аналогічної продукції, які мають дешевий фінансовий ресурс. Ринок поступово монополізується, оскільки кожен новий супермаркет сприяє закриттю невеликих магазинів навколо нього.  
 
Таким чином мінімізується прибуток агровиробників та переробників, заморожуються їх обігові кошти - це скорочує можливості для розвитку виробників. За оцінками експертів ринку, близько 5 млрд доларів (якщо брати для розрахунку перевищення 30-ти денної відстрочки) вимивається обігових коштів з усіх виробників і ними безвідсотково користуються торгові мережі. Також окремі мережі взагалі зникають із значними фінансовими ресурсами виробників, таких випадків налічується вже десятки за останні 10 років.

В той самий час європейські виробники мають дешевші кредити, отримують значні дотації та пільги та часто передоплату від наших торгових мереж. Враховуючи вартість фінансових ресурсів для українського бізнесу та відстрочок мереж - український виробник тільки через це програє у 8-10% у ціновій боротьбі. Такі умови нівелюють можливість розвитку для українських виробників, не сприяють платіжній дисципліні та не захищають конкурентне середовище.
 
В цілому, викривлення ринку  шкодить всім громадянам України - воно призводить до вищих цін на продукцію, скорочує кількість робочих місць в Україні, погіршує торговий баланс та в цілому негативно впливає на економіку країни.
 
В ЄС ця проблема врегульована. Вже кілька років діє окрема Директива Європейського Парламенту та Ради про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства. Вона забороняє дії, які можуть трактуватись як недобросовісні у відносинах між покупцями та постачальниками.
 
В Україні для покращення стану захисту від недобросовісної конкуренції встановлення ринково справедливого розподілу додаткової вартості на ланцюгу виробник-переробник-споживач), забезпечення продовольчої безпеки необхідно внести зміни до законодавства, які будуть спрямовані на імплементацію директиви ЄС 2019/633
 
За підсумками круглого столу учасники сформували набір пропозиції, реалізація яких призведе до вирішення проблем та врегулювання ситуації: 

1. Законодавчо обмежити граничні терміни здійснення розрахунків за придбання товарів у постачальників харчових продуктів, передбачити відповідальність за порушення цих норм та ефективний контроль з боку ДПСС та АМКУ. 
2. Визначити, що рекламні, маркетингові, логістичні послуги, послуги з підготовки, обробки, пакування харчових продуктів, інші послуги, пов’язані із реалізацією харчових продуктів кінцевому споживачу - можуть надаватися суб’єктом торговельної діяльності виключно на підставі укладеного з постачальником харчових продуктів окремого договору про торговельне співробітництво, на добровільних засадах. 
3. Визначити перелік умов, які має бути заборонено встановлювати у договорі купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів, 
4. Передбачити, що суб'єкт торговельної діяльності, що володіє торговельною мережею, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями суб'єктів торговельної діяльності, що пов'язані із ним відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 
5. Передбачити додаткові функції для АМКУ для можливості моніторити порушення за договорами між виробниками та торговими мережами та застосовувати штрафні санкції до порушників.
       

ПОХОЖИЕ НОВОСТИ
Всі новини
ЗВ'ЯЗАТИСЯ З НАМИ

Є питання або бізнес-пропозиція?
Напишіть нам

Додати файл
*Такого e-mail адреса не существует